Особое мясо

Дуже цікава книга, подобаються такі антиутопії.

Окремо дякую видавництву за можливість придбати книгу в електронному форматі та мати можливість завантажити на свій пристрій!

#рефлексія #нетрадиційний_відгук

Ця книга має у мене цілу передісторію. Два роки тому прочитала я Орвелла ("1984") і активно почала ділитися емоціями із старшим сином (на той період, 13-річкою). Бесіда склалася настільки продуктивною, що він придбав собі відразу і "1984", і "Колгосп...", а мене заразив оцією Аґустіною Бастеррікою. Та у нас із нею ніяк не складалось. "Особливе м'ясо" можна було читати або англійською, або російською. Оскільки я немтудом обома, то лиш переносила цю книжку у вішліст наступного року)) Ще через рік син не витримав, і таки з Amazon до нього приїхала "Tender is the Flesh". А я і далі чекала)) І писала видавництвам, аби звернули увагу на таку чудернацьку книжку.

І цього року сталося диво! Бастерріку таки переклало видавництво "Морфеус" (переклад Вікторії Дорофєєвої).

А ТЕПЕР ПРО КНИЖКУ 😍

Це моторошна антиутопія. Перша книга, від читання якої мене піднуджувало. Вона викликала відразу, відчуття жаху, гидування. Хотілося сплюнути.

Людство вразив вірус, що розповсюджувався через тварин, птахів, плазунів. Одним словом, боротьба із цим вірусом відбувалася через їх знищення. Людство залишилось без м'яса. Але... Людина - хижак. Вона голодна без м'яса. І починаються то тут, то там антигуманні вчинки, розповсюджується канібалізм.

Та люди мають над собою владарів. Поділ суспільства на ланки незмінний. Є влада, є контроль, є покарання. Є ті, хто законослухняні. Є ті, хто за межами. Тому ці випадки канібалізму швидко узаконили і створили нове ОСОБЛИВЕ м'ясо.

Ні-ні, це ж не людей їдять. Це поголов'я, особини, ПЧП, немовлятина... Це мариновані пальчики, фарширований член.

Авторка дуууужеее детально описує вирощування, перетримку "поголів'я". А ще детальніше забій і розчленування. Враження, що читач стоїть поряд і це все бачить!

Поряд із цим жахливим новим світом Аґустіна Бастерріка розкриває сюжетні лінії героїв. Є головний герой Маркус. Навколо нього розкривається світобачення інших героїв (дружини, сестри, батька, колег...). Але основну оповідь веде авторка. Головний герой має слово лише у діалогах. Все інше за нього розповідає вона, жодного разу не називаючи на ім'я (Він). Так читач бачить два полюси: Маркус, що заплутався, робить гидоту, але його дуже мучить совість, і він чудово вміє філософствувати і виправдовувати себе; авторка, що забирає у нього ім'я, знеособлює його, заганяє у єдине суспільне стадо. Це дуже майстерно прописано. Думки героя ≠ вчинки героя. Підтвердження цьому ви знайдете неодноразово. А розв'язка розіб'є ваші рожеві окуляри. Мої точно уже у смітнику.

Якщо вам здається, що я наспойлерила, то вам здається)) Книга компактна, але дуже насичена розвитком подій, різними акцентами, теоріями. Недарма я її чекала три роки. Хоча... Оповідь обірвалася різко і болюче. Можливо, авторка планує продовження, почекаю ще кілька років)))

Поціновувачам антиутопій сподобається!

Морфеус, маєте гарну добірку виданих книг, йду вас рекламувати)))

Книга сподобалась, цікавий сюжет( є над чим подумати),швидко читається.
Дякую за швидку доставку)

дякую за можливість купити електронну книгу!

Радий, що ви обрали цю письменницю на переклад. Вона досліджує цікаві теми в своїх роботах.
Книгу було відправлено в день замовлення, прийшла наступного дня. Все гарно запаковано. Всім раджу)